повідати

повідати
I пов`ідати
див. повідати.

II повід`ати
-а́ю, -а́єш і пові́дувати, -ую, -уєш, недок., пові́дати, -аю, -аєш і пові́сти, -ві́м, -віси́; мин. ч. пові́в, -віла́, -віло́; док., перех.
1) Розказувати, розповідати. || у знач. вставн. сл. Уживається для вказування джерела інформації. || Повідомляти кому-небудь щось. || Повіряти що-небудь комусь. || Ділитися з ким-небудь чимсь (звичайно горем, печаллю, радістю).
2) Казати що-небудь. || Відповідати, відказувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "повідати" в других словарях:

  • повѣдати — ПОВѢДА|ТИ (607), Ю, ѤТЬ гл. 1.Рассказать (рассказывать), поведать, сказать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии. достоини вѣрованию. ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ави сѧ имъ ди˫аволъ. (διηγήσαντο) Изб 1076, 193–194; ѿ петра гр‹амот›а. къ влъчькови. то еси ты …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повѣдати — Повѣд̀ати (2) 1. Возвещать, предвещать, предсказывать: Другаго дни велми рано кровавыя зори свѣтъ повѣдаютъ; чръныя тучя съ моря идутъ, хотятъ прикрыти д̃ солнца. 12. Дятлове тектомъ путь къ рѣцѣ кажутъ, соловіи веселыми пѣсньми свѣтъ повѣдаютъ.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • повідати — дієслово доконаного виду повідати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідати — відам, даш, дат, Сб. Розказати про щось, повідомити. А дам я ти сто овец, Не повідай, же я йому отец. (н. п.) …   Словник лемківскої говірки

  • повідати — казати …   Лемківський Словничок

  • повѣданыи — (6*) прич. страд. прош. к повѣдати. 1.В 1 знач.: бѣ бо ˫авѣ и ваше и наше ѹсьрдиѥ твьрже. и ни въпросьно мьнѧашесѧ о ѹслышанѣмь. ѥже ˫ако ѹслышано. прѣже повѣдано. (προηγησαμένη) КЕ XII, 170а; повѣдано же бы(с) въ ѹши фараону. ˫ако изидоша людьѥ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повѣдаѥмыи — (2*) прич. страд. наст. к повѣдати в 1 знач.: Подобаѥть мало о томь посѣдовати [вм. побесѣдовати] о самои блг(д)ти б҃а и сп҃са нашего iс(с)а х(с)а многа чюдеса. б҃олепно сдѣ˫авшю и въ всѣ(х) [Пр сер. XIV (2), 108а добавлено ѹстѣхъ] повѣдаѥмомъ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… …   Словник синонімів української мови

  • повіданий — а, е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідати …   Український тлумачний словник

  • повідувати — див. повідати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»